Іноваційне освітнє середовище та мотивація до навчання У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ.

Загальний огляд тенденцій.

Сьогодні в Україні відбувається процес творення інклюзивного та інноваційного суспільства освіченого загалу, в якому кожний громадянин має рівні можливості для розвитку свого таланту впродовж життя заради формування згуртованої спільноти громадян, спроможних до активної творчої співучасті у стійкому розвитку України.

З огляду на те, що за новими держстандартами навчання у закладах позашкільної освіти будуть започатковані нові методики викладання, запроваджені проектна робота та навчання через діяльність, змінений формат спілкування вихованців, педагогів та батьків, слід виокремити деякі методичні рекомендації щодо реалізації ключової реформи Міністерства освіти і науки України «Нова українська школа» в позашкіллі, у деяких пунктах якої зокрема йдеться про те, що «Предметно-урочна система застаріла. Набирають оберти кейсові технології». Реформи позашкілля, хочемо ми цього чи не хочемо, - процес невідворотній.

Методологія освіти радянського зразка, яку адаптували під незалежну Україну, не відповідає часу. Про це давно кажуть педагоги, батьки і випускники шкіл та закладів позашкільної освіти. Хоча за вікном XXI століття – ера цифрових технологій та інформації, ще до сьогодні позашкільні заклади працюють на старих засадах, а неодмінною реальністю кабінетно-урочної системи залишались паперові плани та журнали.

Українська освіта реформується та перетворюється на інноваційне середовище, в якому учні й студенти отримують навички та вміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності. Так прописано в концепції реформи. Але життя продовжується і навчальний процес триває, відбувається болісна трансформація і дискусія між старим і новим. Незважаючи на це, слід бути відвертим, що концепція "Нової Української школи" має перспективи і повинна розумно впроваджуватися не лише після реорганізації позашкільних закладів, а вже сьогодні в роботі керівників гуртків для розкриття потенціалу позашкільного закладу освіти перед громадою, та доведення ефективності його існування і необхідності фінансового забезпечення.

Враховуючи вищевказане можна зробити висновок, що стандартного, сухого, шаблонного підходу до заняття у позашкільному закладі освіти просто не може бути. Педагогічним умінням керівника гуртка в цьому випадку становиться не застосування механічної комбінації навичок згідно схеми уроку, а враховуючи постійно змінні умови, з огляду на творчі можливості вчителя і мету учнів, застосовувати кожного разу нову комбінацію знань, навичок, творчих можливостей учителя. І тут виправданою методичною рекомендацією є рекомендація про те, що «На заняттях 80 % часу мають говорити вихованці». Якщо педагог все правильно обміркував, організував та передбачив так, що його роль на уроці непомітна, а діти творчо, із захопленням працюють, то мета досягнена і заганяти педагога у формалізований застарілими схемами уроків не доцільно і шкідливо.

«ПРЕДМЕТНО-УРОЧНА СИСТЕМА ЗАСТАРІЛА. НАБИРАЮТЬ ОБЕРТИ КЕЙСОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ УРОКІВ»

Кейс-уроки

Про кейс-уроки вперше заговорили років десять тому. Предметно-урочна система вже визнана

застарілою, а кейсові технології сьогодні набирають обертів, адже життя не складається з окремих предметів. Інтегровані кейс-уроки пропагуються в Україні як головною навчальною технологією 21 століття. Тому що вони дають більше знань за менший час. Вони фокусують увагу на важливих і корисних знаннях, і з ними учні ніколи не втомлюються.

Особисто я підтримую кейсові технології, але на в комерціалізованій дистанційній формі, але це окрема думка, яка потребує окремої розмови. З огляду на застійну ситуація, яка склалася в багатьох позашкільних навчальних закладах скоріш за все реформа таки відбудеться згідно методичних рекомендацій, про які я згадав вище, на жаль, можливо саме через впровадження дистанційних технологій навчання на комерційній основі.

Нестандартний урок

Нестандартний урок – таку назву отримало явище, що виникло як своєрідна реакція масової педагогічної практики 70-х років XX сторіччя на втрату учнями інтересу до навчання. Первинне значення терміну – навчальне заняття, яке має нестандартну структуру. Визнання свободи вчителя в доборі форми уроку стимулює широке використання відомих форм та пошук нових. Практичний досвід переконує нас у недостатності використання традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Очевидно, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати застосування нестандартних форм проведення уроків.

Виділення не виділених раніше частин загальної проблеми.

Отже, термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття.

Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості . Відомо, що вдало імпровізує той, хто добре підготувався.

Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі позашкільного закладу освіти.

Мотивація

Мотивація до навчання в позашкільному закладі досить актуальна тема, адже торкається чутливого питання розвитку та утриманню зацікавленості в учнів до відвідування гуртка.

Дитина, яка ходить, наприклад, до гуртка web-технологій та готується у майбутньому стати програмістом і до того ж найкращим, має і без того велике навантаження та дуже мало вільного часу, вирішила відвідувати гурток позашкільного закладу заслуговує на повагу і особливу увагу з боку педагога.

Враховуючи часову специфіку режиму навчання дітей у позашкільних закладах - діти приходять на заняття іноді після сьомого, або навіть після восьмого уроку дуже стомлені і тому стандартна форма заняття, з огляду на те, що процес вивчення інформаційних технологій, у свою чергу, теж потребує певного інтелектуального та психологічного напруження, для дітей має бути створена атмосфера заняття відмінна від шкільної. Звичайно, що від керівника гуртка необхідно мати педагогічне уміння вчасно помітити загальний настрій та рівень втоми кожного гуртківця, і виходячи з цього організовувати заняття пристосовуючи його під кожного учасника гуртка. Слід враховувати також різний рівень первинних знань кожного учасника гуртка. Одні учні приходять на гурток з метою отримати початкові знання, які можливо їм не вдається отримати в загальноосвітньому навчальному закладі з певних причин, а інші мають хист до вивчення інформаційних технологій і мають на меті підвищити рівень своїх знань саме на гуртку позашкільного закладу освіти. Потреба спілкування з друзями, однолітками, однокласниками в атмосфері, відмінній від шкільної може бути ще одним стійким мотиватором у дітей для відвідування колективу гуртківців і це ще один суттєвий фактор, який має враховувати педагог позашкільного закладу освіти, адже у багатьох випадках цей фактор є визначальним для відвідування того чи іншого гуртка.

В гуртках науково-технічного профілю ця тема особливо чутлива, адже торкається питання побудови занять з метою отримання кінцевого результату у вигляді позитивного навчального ефекту. Розраховувати на одну харизму педагога занадто не потрібно, потрібно шукати мотивуючі стимули. Для педагога науково-технічного профілю мотивація учнів не є просто питанням поліпшення результатів навчання у короткостроковій перспективі - це можливість стимулювання мотивації навчатися протягом життя для розкриття їх повного потенціалу.

Загальна тенденція до зниження інтересу дітей до стандартних уроків почала спостерігатися ще в кінці минулого століття, але з огляду на інерційність, розуміння потреби змінювати форми навчання заради підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями, конкурентноспроможними в нових економічних умовах. Бурхливий розвиток технологій потребує більш гнучких рішень від сучасної дидактики, яка має створити відповідне навчальне середовище. Відповідно сучасні педагоги знаходяться в стані постійного пошуку мотиваційних рішень для заняття. Творчий вчитель завжди знаходиться поза штампами, в стані вдумливого самоаналізу власної діяльності, відшукуючи власні методи мотивації учнів і організації уроків, формує власну нестандартну педагогічну теорію.

Поєднати навчальну мету з стійкою мотивацією до навчання задача не з легких і потребує часу та значних зусиль від педагога. І говорити про якісь жорсткі схеми проведення занять практично неможливо з огляду на те, що діти внутрішньо не сприймають рамкових обмежень і швидко втрачають зацікавленість відвідувати гурток. Наприклад, традиційний урок з класичною схемою уроку взагалі не спрацює, адже діти після занять у школі можуть приходити на заняття з запізненням, у кожного свій розклад і повторювати для кожного тему уроку і починати все спочатку просто безглуздо. Дуже серйозними аргументом до застосування нестандартної форми уроку є різний рівень первинної підготовки учнів і різний вік, також необхідність дотримання санітарних норм перебування за комп'ютером.

Іноді структурування змісту і форми уроку доводиться робити буквально на льоту в залежності від поточного інтересу учнів до того чи іншого виду діяльності.

Нестандартні уроки позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою - дуже потужна активність учнів на уроці. Дуже важливим фактором підтримки стійкої внутрішньої мотивації - надання можливості учням вільного вибору виду роботи під час заняття одного з запропонованих варіантів програмного забезпечення. Наприклад, учням пропонується на власний розсуд вибрати для роботи одну з набору запропонованого вчителем програм. Бажано виявити завчасно виявити вподобання дітей до певного виду робіт. Наприклад, для дітей з нахилом до малювання надати можливість більше працювати з графічними редакторами. На перший погляд, мотивація здається простим для розуміння поняттям. Це те, що спонукає нас щось робити з задоволенням, для душі. Але насправді суть цього визначення має безліч складних нюансів. Як ми знаємо з нашого повсякденного життя, є багато моментів, які спонукають нас до певних дій, але не кожен з них викликає у нас бажання працювати з задоволенням, з творчим вогником.

А тепер більш докладніше про власний досвід проведення занять. Заняття організовані за системою індивідуальних та групових досліджень та обміну інформацією один з одним. Діти у меншій групі під час занять вибирають серед запропонованих варіантів роботи той, який їм подобається. Пропонується на вибір попрацювати з тренажером клавіатури Ratatype, графічним редактором Paint.Net або текстовим редактором Word. Діти працюють по 15 хвилин з перервам на фізкультхвилинки чи руханки. У разі, якщо дитина говорить, що вона втомилася на уроках у школі, я пропоную її відпочити або переглянути цікаву інформацію в мережі Інтернет. У старших групах існує дослідницька команда, яка складається з перспективних учасників гуртка. Ця команда проводить відслідковує найсучасніші тенденції в web-розробці і застосовує цікаві рішення у власних розробках. У цій підгрупі учасники фактично набувають дуже необхідного в майбутньому досвіду роботи в команді.

Дослідження.

Для себе зробив висновок, - формальне дослідження по команді педагога не приносить стійких результатів і в довгостроковій перспективі не ефективне. Необхідно попередньо визначити кількох учнів, які мають нахил і природнє (внутрішнє) бажання вивчати певний предмет. Такі люди вже мають стійку внутрішню мотивацію і готові здобувати навички дослідження. З самого початку навчального процесу з учнями педагог повинен дати якесь завдання, яке дозволить активувати внутрішню мотивацію і надалі визначити її у певних учнів.

До дослідження будуть готові лише внутрішньо змотивовані учні, які готові самостійно розвивати напрямок, який вказує педагог.

Передача інформації за принципом рівний - рівному.

Обов'язковий сегмент навичок вихованця, який дозволить навчитися добре висловлювати власні думки з предмету дослідження. Покращує комунікаційний клімат в учнівському колективі.

Робота в команді.

Дуже потрібний навичок, адже без вміння правильно працювати в команді буде дуже важко найти своє місце на сучасному ринку праці.

Для переконання я використовую дві ключові тези:

  • Програміст, який не навчиться працювати в команді приречений бути вічним фрілансером.

  • Швидкість роботи найслабшої ланки механізму визначає швидкість роботи механізма в цілому.

Для себе визнав, що створити неформальну, творчу команду дуже важко і потребує тривалої, наполегливої праці.

Дискусія з викладачем.

Дуже корисна форма спілкування з учнями, коли у них виникають сумніви з певних питань і вони ці питання виносять на обговорення з педагогом і намагаються відстоювати свою думку. Прикладом такої дискусії була доволі тривала дискусія з приводу необхідності застосування симантичних тегів в HTML розмітці сайтів. Досліджуючи інформацію в Інтернеті, яка стосувалася блочних елементів сайту, учні зробили висновки, що застосування тегів <div> для блочної верстки сайтів набагато простіше і доцільніше ніж, наприклад, рекомендоване мною використання семантичних тегів з нової специфікації мови HTML5. Прості аргументи, що, мовляв, є нові семантичні теги, які несуть ще окрім функціональних можливостей блочної розмітки ще і семантичну складову, яка дуже важлива для пошукових машин викликала сумнів у учнів і вони тихенько намагалися використовувати у своїх роботах теги <div>. Нічого дивного в цій ситуації я не побачив, адже я сам їх направляю на самостійне дослідження інформації в інтернет з того чи іншого питання, яке ми розглядаємо на заняттях, але нажаль в інтернеті дуже великий процент застарілої інформації, яка стосується попередньої специфікації HTML4 і тому діти наводили власні аргументи, що вони бачили інформацію на більше ніж трьох сайтах. Дискусія затягнулася майже на місяць, адже тема SEO оптимізації ще не розглядалася, та і я сам говорив дітям, що інформацію в інтернеті потрібно перевіряти на мінімум трьох сайтах, щоб впевнитися у її достовірності. Формула з однієї сторони вірна, а з іншої при наявності десятків сайтів з застарілою інформацією вона не працює. Завершити дискусію нам допомогла все таки участь у всеукраїнському конкурсі iTalent і зустріч з професійним веб розробником, який наголосив на необхідності дослідження найновіших стандартів та специфікацій, щоб потім не витрачати кошти на послуги спеціалістів з пошукової оптимізації.

З даної ситуації я зробив висновки. Що перед подачею теми про розмітку особливу увагу потрібно приділити темі метатегів - як вступної до поняття SEO оптимізації і потім обов'язково включити тему пошукової оптимізації перед поясненням теми про семантичні теги.

Поєднуючи власний досвід роботи у навчальних закладах освіти різного типу - загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних хочу зробити певні висновки стосовно методики проведення занять у гуртках інформаційно - технічного профілю. В умовах стрімких суспільних змін у напрямку цифровізації та диджіталізації, діти потребують все більше нових знань та навичок у сфері інформаційних технологій та навичок. Й позашкілля – це одна з тих можливостей, де школярі їх можуть отримати за умови запровадження у позашкільних навчальних закладах інноваційної моделі цілісного позашкільного освітньо-виховного простору, побудованої на гуманістичній (культурологічній) парадигмі, де центром системи визначено дитину з її потребами, мотивами, бажаннями, інтересами, переконаннями, ідеалами, самосвідомістю, і якому має бути надано системність, ціннісно-орієнтоване спрямування на самоактуалізацію й самодетермінацію особистості, творчий й соціально активний характер її діяльності.

Джерела:

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДО 2024 РОКУ

НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК В ІНТЕРАКТИВНОМУ РЕЖИМІ